Куда бежать? Везде ловушки-сети
Расставлены, едва ли проползёшь.
Пророков нет. И веры ни на грош,
И лжёт в глаза, наверно, каждый третий.
Кто чист и прав уже не разберёшь.
Посмотришь вглубь себя без снисхождений,
А там, слепою силою ведом,
Не жизнь, а постоянный клуб знакомств,
Бессмысленный кораблик наслаждений,
Подвохов, недомолвок, вероломств.
Я слышу хор, но что-то в нём неладно.
От пения болезненных старух
Сегодня не захватывает дух:
Они поют, а на душе прохладно.
Горел огонь и медленно потух.
На мой вопрос – в ответ одни цитаты,
А хочется живых, понятных слов,
Попутных освежающих ветров.
И я бросаю взгляд свой виноватый
Куда-то вдаль, за проседь облаков…
2014
Прочитано 4287 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 2,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
